4 роки життя для тебе

Минуло багато часу…здавалося б….але це вже як для кого…для тебе цей час нічого не означав…ти його не помічав…не відчував так як я… цей час я марила тобою… кожного дня я думала про тебе, придумувала історії в якийх був ти,тільки ти, крім тебе мені нікого не треба…ти один єдиний хто міг своєю присутністю заспокоїти мене, розвеселити,надихнути… Дивно тільки те , що ти ніколи не міг змусити мене сумувати,ти приносив в мою душу тепло…радість…спокій… всі мої друзі дивувалися :тільки мої очі натрапляли на тебе я починала світитись ,з мене виходила енергія… вони просто ніколи не бачили моїх сліз…сліз – заради тебе….ніхто ніколи в житті не побачить моїх сліз…сліз із глибини душі,сліз мого сеця…поясни навіщо ти зявився у моєму житті…так,коли ти зявився мені було 13…дитячий вік…я закохалась…для тебе я була дитина,тобі 17,і дитина не потрібна тобі…ти просто з кожним рухом все більше і більше зачаровував мене…ти зводив мене з розуму…задля тебе я могла зробити все… минав час… ти відкрив у мені багато чого,тобто не ти відкрив-через тебе у мені відкривались все нові і нові можливості… ти дарував мені погляди які я сприймала для себе так як цього мені бажалося… кожного року в день свого народження в мене була заповітна мрія «Ти,такий веселий,радісний,ніжний… стоїш з квітами…це жовті тюльпани….мої улюблені…я дивуюся звідки ти дізнався про них…але все ж таки стоїш чекаєш мене…ти трошки хвилюєшся,це виглядає трохи смішно,але мені подобається,ти вітаєш мене і я не знаходжу собі місця на цій землі…» і ось уже 4 рік я в цей день шукаю поглядом тільки тебе,і…тебе нема…я знову усвідомлю «це просто мрія…дурне бажання…ілюзія,яку я сама створила…я розчаровуюсь…»минає час і я знову вірю…вірю в щастя,вірю в казку,я вірю в мрію… я не можу тебе забути,я не можу жити так…я хочу щось зробити…нічого не виходить…і знову починається потік мрій,які ніколи не втіляться у життя…несправедливо…4 рік я по вуха закохана у тебе…ти моє перше кохання…спочатку я думала це просто захоплення…потім ввжала це звичкою…тепер я вважаю це своєю долею…але доля не потурбувалася про твою участь у моєму житті…що ж…я тепер усвідомлюю що нам ніколи не бути разом,і тому я бажаю тобі , щоб у твоєму життя не було так як це трапилось зі мною…
Ти,залишишся назавжди у моїй душі…у моєму серці…у моїх спогадах…у моєму минулому…